Методична робота вчителя
Теоретичний аспект
Інтерактивні технології навчання на уроках української мови та літератури як засіб формування комунікативної компетентності учнів" . Методичні поради з досвіду роботи.
Світ, у якому ми живемо, стає все складнішим і динамічнішим, тому інтеграція в сучасне суспільство і знаходження свого місця в житті вимагають від кожної людини дедалі більших зусиль і компетенцій.
Актуальність теми та її практичне значення полягає в тому, що Концепція мовної освіти в Україні орієнтує на виховання національно-мовної особистості, громадянина України, людини, яка любить українську мову як рідну й шанує як державну, користується нею в різних сферах спілкування, дбає про належний рівень мовної культури.
Це зумовлює особливу увагу до мовленнєвого розвитку учнів, до розвитку їхньої комунікативної компетентності.
Основна ідея мого педагогічного досвіду - формування комунікативно грамотної людини, здатної успішно задовольнити індивідуальні й соціальні потреби, активно діяти й виконувати поставлені завдання. На мою думку, особливої уваги вимагає вдосконалення таких умінь учнів, що становлять основу комунікативної компетентності:
- уміння адекватно сприймати на слух діалог і монолог, що передбачає зосередження уваги на осмисленні висловлювання;
- уміння користуватися різними видами читання;
- уміння вести діалог із додержанням вимог українського мовленнєвого етикету в різних життєвих ситуаціях;
- уміння створювати усні монологічні висловлювання;
- уміння створювати письмові тексти різних стилів.
Найбільш ефективним для формування комунікативної компетентності учнів, я вважаю, є метод інтерактивного навчання (додаток 1). Тому методологічною основою для мого досвіду стали теоретичні та практичні розробки в цій галузі сучасних українських та зарубіжних педагогів: А.Гіна В. Гузєєва , О. Пометун, Л. Пироженко, А. Фасолі.
Інноваційна значущість мого педагогічного досвіду полягає в тому, що з метою формування комунікативних компетенцій я застосовую такі моделі інтерактивного навчання:
- інтерактивні технології кооперативного навчання (додаток 1.1);
- інтерактивні технології колективно-групового навчання (додаток 2);
- інтерактивні технології ситуативного моделювання (додаток 3);
- технології опрацювання дискусійних питань (додаток 4).
Далі розглянемо детальніше, які види комунікативної компетентності учнів я намагаюся розвивати, застосовуючи інтерактивні методи навчання.
Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці. Що стосується впровадження даних технологій на уроках, то я, звичайно, намагаюся використовувати широкий їх спектр, починаючи з найдоступніших, найзрозуміліших для учнів.
Мої інновації в організації навчально-виховного процесу
Серед інтерактивних технологій кооперативного навчання на початкових етапах роботи учнів у малих групах особливо ефективно спрацьовує «робота в парах». Наприклад, під час вивчення теми «Голосні та приголосні звуки» в 5 класі даю учням завдання опрацювати самостійно теоретичний матеріал підручника, при цьому заповнити «Матрицю», ( Додаток 5.1 ), а потім вони перевіряють засвоєний матеріал за допомогою «Методу взаємних запитань». На етапі формування та закріплення предметних компетентностей, передбачених темою уроку, для роботи в парах використовую «Електронний додаток до уроків української мови» із застосуванням операцій в середовищі Microsoft Offiсe Word, Power Point (додаток 5). Під час роботи в «Ротаційніих (змінюваних) трійках» об'єдную й розміщую учнів за відповідною схемою (додаток 6). Наприклад, під час вивчення творчості Т. Г. Шевченка («Минають дні, минають ночі») у 8 класі даю відкрите запитання: «Що необхідно , на думку поета, зробити народові для покращення свого життя?» Висловлюватись необхідно, посилаючись на зміст твору (додаток 6.1). Цей варіант кооперативного навчання сприяє активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння. Таку форму роботи, як «Два – чотири – вісім», використовую при обговоренні дискусійних питань, аналізу ситуацій, після пояснення питання або фактів (Тема. Б.Олійник. «Вибір». Вічна проблема життєвого вибору) (додаток 6.2). Ставлю учням запитання для обговорення.
1.За яких умов вибір людини буде позитивним? Яким чином це впливає на її подальше життя?
2.Чому, на ваш погляд, для автора поезії чесність – основний життєвий вибір? Свої міркування обґрунтувати.
Такий вид роботи дуже ефективний для розвитку навичок спілкування в групі, умінь переконувати та вести дискусію.
Інтерактивну технологію «Карусель» застосовую для інтенсивної перевірки обсягу й глибини знань учнів із теми, для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи. (Урок української літератури в 6 класі з теми «Микола Вороний. «Євшан-зілля»). Учні готують вдома питання за твором (додаток 6.3), а на уроці в «каруселі» перевіряють знання змісту. Існують варіанти організації «роботи в малих групах»: «Діалог», «Синтез думок», «Спільний проект», «Пошук інформації», «Коло ідей».
Роботу в малих групах використовую для вирішення складних проблем, досліджень, що потребують колективного розуму.
Наприклад, на етапі закріплення знань і вироблення вмінь на уроці української мови в 5 класі (Тема. Голосні та приголосні звуки) виконуємо лабораторну роботу з мови типу «Порівняльний аналіз» (додаток 7). За допомогою методу «Синтез думок» пропоную учням у групах попрацювати у «Творчій майстерні» нестандартного типу, застосовуючи закон додавання, утворити слова. У ролі доданків виступають голосні та приголосні звуки (додаток 8). Також можна виконати роботу у «Фонетичній лабораторії» (додаток 9). Щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал, обираю метод «Пошук інформації». Наприклад, при вивченні дзвінких та глухих приголосних звуків у 5 класі учні, застосовуючи метод «Веббінг», складають тематичну павутинку до слів (додаток 10). Дібрані за тематикою слова записують у вигляді фонетичної транскрипції, підкреслюють глухі приголосні – однією лінією, дзвінкі – двома. Вивчаючи алфавіт, пропоную попрацювати у творчій лабораторії «Укладач словників» (додаток 11). Групові форми роботи також використовую для проведення уроків української мови в комп’ютерному класі (Тема. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу з морфології у 6,7 класах. Жанр. Урок-ділова гра «Виграй тендер»).
При вивченні правопису складних прикметників у 6 класі учні виконують «Лабораторну роботу» (додаток 12), застосовуючи метод «Міжпредметної інтеграції». Кожен працює індивідуально, у разі потреби можна звернутися до членів своєї групи або вчителя (тьютора). На уроці літератури в 5 класі ( Тема. Олександр Олесь. «Заспів», «Україна в старовину», «Наші предки – слов’яни») учні створюють «Спільнї проекти»: «Природа давньої України», «Характеристика предків-слов’ян» (Віра слов’ян – заняття – стосунки із сусідами – звичаї) (додаток 13). На уроці української літератури у 8 класі (Тема. Пісні Марусі Чурай) учні, готували захист дослідницьких робіт під назвою «Літературна майстерня» (ідейно-художній аналіз твору). Доповідачі й респонденти груп обмінюються питаннями за допомогою «Вільного мікрофону» (додаток 14). На уроці літератури в 10 класі створюємо проект - уніфіковану модель «Драматургічне новаторство Івана Карпенка - Карого» (додаток 15).
У 6 класі бінарний урок із використанням мультимедійних жанрів був змодельований у вигляді наукового дослідження МАН (Тема. Т.Г.Шевченко. «Іван Підкова». Історична основа твору. Героїзм та мужність українських козаків. Художні особливості поеми) (https://uchitel9.webnode.com.ua). Технологію «Акваріум» застосовую під час обговорення проблемних запитань, які мають неодностайну відповідь. Наприклад, на уроці літератури учні 10 класу створюють ментальні карти і намагаються з’ясувати, що символізує назва новели Ю. Яновського «Подвійне коло» (додаток 16).
Інтерактивні технології колективно-групового навчання упроваджую для спільної фронтальної роботи всього класу. «Обговорення проблеми в загальному колі» застосовую в комбінації з іншими. При вивченні повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинського обговорювались проблемні питання (додаток 17). На етапі мотивації навчальної діяльності застосовую метод «Мікрофон», на інших - метод «Незакінченого речення». Наприклад, аналізуючи повість «Планетник» Б. Харчука, на етапі рефлексії учні продовжували такі речення: «Повість «Планетник» – це утвердження...» «Капуш залишив юнакові науку...») (додаток 18). Для узагальнення вивченого матеріалу проводжу рефлексію навчального процесу (додаток 19). За допомогою «Мозкового штурму» на уроках мови та літератури розв’язуємо конкретні проблеми або вирішуємо питання. На етапі перевірки домашнього завдання часто влаштовую аукціони питань (додаток 20).
Це спонукає учнів розвивати уяву та творчість, вільно висловлювати свої думки, збирається якомога більше ідей щодо проблеми від усіх учнів протягом певного часу.
«Броунівський рух» (навчаючись – учусь) застосовую під час опанування великого блоку інформації або при узагальненні та повторенні вивченого матеріалу (додаток 22). За допомогою методу творчого конструювання і техніки номінальних груп на етапі засвоєння нових знань і умінь (6 клас. Тема. Правопис складних прикметників ) учні добирають усі можливі варіанти другої частини складних прикметників («пазли») (додаток 23). На уроці літератури в 10 класі (Тема. «Кайдашева сім’ я» – соціально-побутова повість-хроніка) пропоную учням заповнити схему («Дерево рішень») : «Хто винен у сімейній трагедії Кайдашів?». Це допомагає дітям аналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень. На уроці літератури у 8 класі за допомогою «Мозаїки» (переформувань груп) узагальнюється тематика, ідейне навантаження, образи, форма поезій Т. Шевченка.
Застосовуючи технології ситуативного моделювання, я намагаюся створити такі життєві ситуації на уроках, в яких учні копіюють реальність. Це своєрідні рольові ігри з виконанням чітко визначених кроків. Готуючи учнів до симуляції, я не тільки розподіляю ролі, а й з’ясовую послідовність їхніх дій та висловлювань. Ці симуляції (рольові ігри) є мініатюрною версією реальності. Тому часто у своїй практиці використовую такі рольові ігри : інтерв’ю з героями творів та відомими митцями, імітація судових засідань («Проблема вибору героїні» (аналіз думи «Маруся Богуславка»), «Осуд зради громаді Тугаром Вовком»), інсценування фрагментів літературних творів (додаток 25). У старших класах вивчення індивідуальних особливостей творчої спадщини поетів проводимо у формі літературних конференцій, учасниками яких стають самі учні. Вони презентують поезії в різних інтерпретаціях ( із використання аудіо-, відео- і медіа- ефектів), досліджують ідейно-художні особливості віршів, обговорюють їх зміст в загальному колі.
Застосовуючи інтерактивні технології опрацювання дискусійних питань, учні вчаться шукати й добирати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. З методу «ПРЕС» починаю роботу над удосконаленням вмінь школярів дискутувати. Під час обговорення питань, де потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, учні відповідають за своєрідною формулою: «Я вважаю,… тому що … Отже,...» (У 5 класі при вивченні теми про звуки і букви використовую прийом «Коректор» із доведенням (додаток 26). З методу «Займи позицію» розпочинаю роботу над дискусійними питаннями та проблемами. У 8 класі на уроці літератури (Тема. Образи руських князів у творі «Слово про похід Ігорів») пропоную «зайняти позицію» щодо позитивних і негативних рис характеру Ігоря Святославовича, застосовуючи прийом «Доміно». Свою позицію необхідно підтвердити прикладами з твору (додаток 26.1)
Дискусія – важливий засіб пізнавальної діяльності, який сприяє розвитку критичного мислення учнів. Застосовую цю технологію для проведення уроків, структурованих у формі телевізійних ток-шоу. В цьому процесі бере участь увесь клас. Така форма проведення дозволяє мені контролювати хід дискусії, оцінювати участь кожного з учнів. Наприклад, на уроці літератури в 7 класі проводимо дискусію «Громадське чи особисте?» за повістю Івана Франка «Захар Беркут» ( Тема. Що важливіше: інтереси громади чи свої власні, або хто є хто?) (додаток25).
Для роботи на уроці широко використовую ІКТ як ефективний засіб забезпечення інтерактивного програмно-методичного супроводу навчального процесу. Мультимедійні презентації допомагають опрацювати великий за обсягом матеріал, узагальнити його, зацікавити учнів та залучити їх до творчої практичної роботи, тобто створити умови для самореалізації особистості. Учні, у пошуках інформації , вчаться використовувати ресурси мережі Інтернет. За допомогою комплексу апаратних та програмних засобів, автоматизованих систем, що дозволяють застосовувати комп’ютер із текстом, звуком, графікою, анімацією та відео, створюють власноруч проекти різноманітних мультимедійних жанрів: віртуальні екскурсії , відеоролики, літературні портрети, творчі презентації, тестові завдання, медіапроекти (слайд-твір, поетичне слайд-шоу) (додатки на сайті https://uchitel9.webnode.com.ua). Використання проектного методу дозволяє учням опанувати наступні прийоми організації навчальної діяльності : пошук джерел інформації, визначення послідовності дій, складання алгоритму пошукової діяльності . У той же час передбачається розвиток комунікативної компетентності школярів, посилення диференціації навчання, розвиток пізнавального інтересу та індивідуальних можливостей учнів.
Роботу з формування комунікативної компетентності шляхом упровадження інтерактивних технологій продовжую у позакласній роботі (проведення заходів до Дня української писемності, Шевченківських днів, батьківських зборів) (додатки на сайті https://uchitel9.webnode.com.ua).
Я вважаю, що при застосуванні технологій інтерактивного навчання поглиблюється мотивація, підвищується рівень розвитку комунікативної компетентності на уроках української мови та літератури (додаток 27) і стають наявними наступні позитивні результати:
- учні набувають культури дискусії;
- виробляється вміння приймати спільні рішення;
- поліпшується вміння спілкуватися, доповідати;
- якісно змінюється рівень сприйняття учнями української літератури – він набуває особистісного сенсу, замість “вивчити”, “запам’ятати” стало “обдумати”, “застосувати”;
- якісно змінюється рівень володіння головними мисленнєвими операціями: аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.
Мої учні - неодноразові переможці районного етапу олімпіади з української мови та літератури. Учні старших класів під моїм керівництвом кожного року виконують науково-дослідницькі роботи МАН (секції: «Філологія та мистецтвознавство», «Журналістика»), стають призерами і переможцями районного етапу) (додаток 31).
Мої вихованці неодноразово брали участь у творчих конкурсах та були переможцями районного етапу Міжнародного мовно-літературний конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка (Шишкевич Ю., учениця 5 класу, ІІІ місце), обласного етапу Всеукраїнського конкурсу учнівської творчості, присвяченого Шевченківським дням. Номінація «Література», «Україна, як і великий наш Кобзар, - вічні (сім’я – родина – рід – народ – нація) (Сапронова Д., Надьон О., учениці 8,10 класів, І місце).
Таким чином, у результаті роботи з формування комунікативної компетентності шляхом запровадження інтерактивних технологій
- формується активна самоосвітня діяльність учнів,
- збагачується словниковий запас,
- розвивається усне та писемне мовлення,
- виробляється сталий інтересдо предмета, цілей самореалізації на уроці та в позаурочний час,
- розвивається прагнення до навчання упродовж усього життя,
- виникає постійний пошук шляхів розв’язання життєвих проблем.
Застосування інтерактивних технологій позитивно впливає на рівень навчальних досягнень учнів. Моніторинг рівня НДУ за три останні роки засвідчує, що використаннях таких методів навчання на уроках української мови та літератури сприяє покращенню результативності навчання (додаток 31,32).
Підтвердженням результативності навчальної діяльності є подяки, грамоти, дипломи, отримані мною та моїми учнями.
Розробки моїх уроків опубліковано у збірнику «Відкриті уроки з української мови та літератури» (Х.: Вид. група «Основа», 2012. – 159 с.), у фахових виданнях «Українська мова та література в школі» ( в-во «Шкільний світ» №2 2012р.)., на порталі «Учительського журналу он-лайн» ( Видавнича група «Основа», 2013р., 2014р.)
Загалом інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання уроків української мови та літератури до нового, особистісно-зорієнтованого рівня в умовах непервної багатовекторної освіти, сприяють соціалізації особистості, усвідомлення себе як частини колективу, своєї ролі і потенціалу.
Список використаних джерел:
Дичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004.
Авраменко О.М., Дмитренко Г.К. Українська література. Книжка для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 7 клас. - Київ, 2007
Глазова О. Рідна мова. 7 клас: Плани-конспекти уроків. – Харків: Ранок, 2003.
Життєва компетентність особистості: від теорії до практики. /За ред. І.Г.Єрмакова. - Запоріжжя, 2005
Інтерактивне навчання на уроках української мови та літератури /Упоряд. К.Ю.Голобородько, Н.П.Ткаченко. – Харків: Вид. група «Основа», 2007 (Б-ка журн. «Вивчаємо українську мову та літературу»; Вип.. 4 (41).
6. Нетрадиційні уроки. Українська література 5-12 класи/ Укладач Л. Нечволот. - Харків, 2007.
7. Орищин Р., Залюбовська. Л.Інтерактивні технології на уроках української літератури. - Тернопіль, 2008.
8. Пентилюк М., Окуневич Т. Сучасний урок української мови. - Харків,
2007.
9. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – К.: СПД Кулінічев Б.М., 2007.
10. Пультер С, Лісовський А. Методика викладання української літератури в середній школі. - Тернопіль, 2007.
11. Семчук Д. Творчо-дослідницькі та інтерактивні технології навчання на уроках української словесності. - Тернопіль, 2007.
12. Ткачова Н. Формування особистості учня у навчально-виховному процесі. - Харків, 2007.
